Уявімо ситуацію: 2005 рік, ви зібрали достатню суму, щоб утілити свою мрію – власний будинок у Житомирській області, подалі від гучного міста, де можна розслабитися на вихідних і під час відпустки.
Документи оформлені чітко, місцеві органи виділили ділянку, і за кілька років ваш будинок уже готовий приймати гостей.
Ідуть роки, ви поступово добудовуєте лазню та гараж, постійно покращуєте свою гордість.
Однак одного разу вам приходить «лист щастя»: прокуратура вважає, що цю землю ви отримали незаконно, а отже, всю ділянку разом з усім, що на ній розташовано, треба у вас відібрати.
Як таке можливо — розберемо на прикладі двох кейсів.
Кейс 1
2012 рік: сільська рада затвердила проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки й виділила її у власність продавцю.
2015 рік: клієнт придбав земельну ділянку для будівництва котеджного містечка.
Усі документи без винятку під час оформлення угоди з придбання земельної ділянки були в порядку.
2020 рік: місцева прокуратура отримує висновок профільного інституту про те, що на частину вказаної земельної ділянки накладається прибережна захисна смуга. Відтак прокурор вирішує, що спірна земельна ділянка віднесена до земель водного фонду, а отже, не могла бути передана у приватну власність.
Наслідок: прокуратура подає до суду позов про визнання рішення сільради про передання земельної ділянки незаконним та витребування її вже у клієнта на користь територіальної громади.
Кейс 2
Продавець отримує земельну ділянку від сільської ради.
Через 5 років клієнт придбаває цю земельну ділянку та не знаходить жодних проблем у документації.
Проходить ще 5 років, прокуратура проводить експертизу та виявляє, що земельна ділянка частково перебуває в межах лісництва та належить до земель лісового фонду.
Наслідок: аналогічно прокуратура звертається до суду, який визнає рішення сільради про передання земельної ділянки незаконним та витребовує її на користь територіальної громади.
Що варто знати власникам земельних ділянок?
Додатковою проблемою для власників земельних ділянок в подібних ситуаціях є те, що пропуск строку позовної давності до таких спорів застосувати практично неможливо, а отже, прокуратура може звернутись до них і через 20 років.
То що ж необхідно перевіряти?
Насамперед те, яким чином земельна ділянка відводилась у власність. Зараз чинним законодавством України встановлений інший порядок оформлення прав на земельну ділянку, а проблеми зазвичай виникають із землею, яку відвели (передали у власність) набагато раніше.
Є декілька моментів щодо цього:
- земельна ділянка передавалась у власність органом місцевого самоврядування (це міська рада, сільська рада тощо) на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- особа, яка була зацікавлена в отриманні земельної ділянки, зверталася до органу місцевого самоврядування з проханням надати їй дозвіл на розробку проєкту щодо відведення земельної ділянки їй у власність;
- ОМС надавав такий дозвіл, і після цього особа за допомогою сертифікованих організацій розробляла проєкт землеустрою, який погоджувався всіма уповноваженими органами (земельні ресурси, агентством водних та лісових ресурсів та іншими) та надавала цей проєкт на затвердження знову в ОМС;
- після затвердження проєкту в ОМС земельна ділянка передавалась у власність цієї особи.
Так от, основна проблема завжди криється саме в проєкті землеустрою, оскільки дуже часто зустрічаються випадки, коли проєкт був розроблений не повністю, або не було відповідних погоджень, або розробники умисно закривали очі на ті факти, що земельна ділянка частково накладається на землі лісового чи водного фонду.
Висновки
Отже, щоби бути спокійним в разі придбання земельної ділянки, важливо зробити декілька кроків.
- Під час придбання земельної ділянки перевіряйте і документи самого продавця, і весь ланцюжок, за яким він отримував цю земельну ділянку безпосередньо в місцевої ради або в іншого продавця, і як ця земельна ділянка виділялася.
- Важливо досліджувати всі нюанси розміщення земельної ділянки та її можливої належності до земель інших фондів.
- Не нехтуйте консультаціями юристів під час укладання будь-яких угод, пов’язаних із нерухомістю та земельними ділянками, інакше ви ризикуєте втратити їх через дрібні деталі, які вам не здаються важливими.
- Пам’ятайте, що пропуск строку позовної давності до таких спорів застосувати практично неможливо, а тому прокуратура може звернутися до суду за скасуванням рішення місцевої ради й через 20 років.
Пам’ятайте: всі ці дії це не просто трата часу, а ваш захист від поганих наслідків у майбутньому.
Автор Максим Колдоба