Україна створює єдиний реєстр банківських рахунків – одна з ключових вимог Євросоюзу. Це означає не просто кінець епохи банківської таємниці, а початок великої трансформації бізнесу та культури сплати податків. Усе – прозоре, усе – в білу. Це те майбутнє, до якого підприємцям краще вже бути готовими — розбирає Євген Артюхов у колонці для NV.
Поточний стан та статистика
Згідно з даними Національного банку України, у I кварталі 2025 року українці здійснили 2,086 млрд безготівкових операцій на загальну суму 1 073,5 млрд грн – це +13,5 % та +11,7 % порівняно з I кварталом 2024 року. Це свідчить про зростаючу довіру до безготівкових розрахунків та розвиток платіжної інфраструктури: 95 зі 100 операцій з картками – безготівкові.
Водночас, опитування Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна показало, що 63,3% українців не підтримують надання податковим органам доступу до банківської таємниці без рішення суду, а 75,3% виступають проти права податкових органів стягувати податкові борги без судового рішення. Це свідчить про занепокоєння громадян щодо можливого зростання фіскального тиску та корупційних ризиків.
Юристи також висловлюють занепокоєння щодо можливого відтоку коштів із банківської системи та порушення міжнародних конвенцій у разі розкриття банківської таємниці без належних правових підстав. Вони наголошують на необхідності дотримання європейських стандартів захисту прав власності та конфіденційності фінансової інформації.
Як це впливає на бізнес
Ще кілька років тому словосполучення «працювати в білу» та бути чесним платником податків вважалось чимось наївним та «нерозумним». На кухнях і в бізнес-чатах обговорювали не рівень доходу, а рівень ухилення. «0,01% навантаження», «оптимізували все», «розчинились в ФОПах». Це була, на жаль, така собі українська підприємницька реальність. Але тренди змінюються.
Сьогодні бізнес, який грає в довгу, будує прозору структуру. Бізнес, який не соромиться, а пишається тим, скільки платить. Бо платити податки – це не втрачати. Це отримувати стабільність, довіру, можливість зростати.
Історія з новим реєстром банківських рахунків – про це. Про те, що «банківської таємниці» в її класичному розумінні більше не буде. І це – не чергова «зрада» з боку держави, а виконання зобов’язань перед Європейським Союзом. У 2018 році ЄС запровадив автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки в рамках стандарту CRS (Common Reporting Standard).
Україна, прагнучи відповідати європейським стандартам, у квітні 2023 року ухвалила закон про впровадження CRS, а в червні 2024 року отримала підтвердження технічної готовності до обміну інформацією.
Перший автоматичний обмін з понад 30 країнами відбувся 30 вересня 2024 року. Він охоплював рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, і великі до 30 червня 2023 року (від $1 млн). У вересні 2025 року пройшов обмін даними за середніми і малими рахунками.
Наразі Україна вже приєдналася до двох основних міжнародних угод, які передбачають автоматичний обмін фінансовими даними. Реєстр банківських рахунків – це пряма вимога Європейського Союзу і перевірка України на бажання стати частиною європейської системи.
Проте, важлива деталь: за словами голови податкового комітету ВРУ Данила Гетманцева, скасування банківської таємниці в її класичному вигляді за нинішньої каденції не буде. Йдеться радше про створення інструментів контролю, а не про відкриття рахунків «в один клік». Це означає, що держава робить крок до прозорості, але обіцяє зберегти баланс між фіскальними повноваженнями і правами платників податків.
Скасування банківської таємниці та впровадження автоматичного обміну інформацією мають на меті зменшити можливості для ухилення від сплати податків та сприяти детінізації економіки. Проте для бізнесу це означає необхідність перегляду фінансових моделей та адаптації до нових реалій.
Наступні кроки також очевидні: прозорість карток на фізичних осіб, реєстри дроперів, поступове згортання сірих схем. І так, усе це означає, що «як раніше» вже не буде.
То що ж робити бізнесу?
1. Переглянути фінансову модель.
Мене часто питають: «А якщо я буду чесно платити, мій бізнес виживе?». Якщо чесна сплата податків «з’їдає всю маржу» – це проблема не податків, а фінансової моделі. Бо бізнес – це коли ви будуєте модель, яка працює в межах правил. І ті, хто це зробив раніше, зараз не скаржаться – вони виграли, і виграють далі.
Тому вже зараз оптимізуйте витрати, змінюйте підхід, закладайте нові правила гри. Це непросто, але можливо.
2. Грати в довгу.
Побудувати компанію, якій не страшно показати бухгалтерію, – це стратегічна перевага. За даними Мінфіну, протягом І півріччя 2025 року кількість підприємств, які представили «білі» звіти, зросла на 12 % (на підставі квартальної звітності). Компанії з прозорою історією дедалі активніше отримують доступ до міжнародних контрактів.
3. Формувати нову репутацію.
Бути «білим» більше не соромно – це престижно. В Європі податкові «зірки» отримують нагороди. В Україні вже з’являються подібні практики. Компанії пишаються статусом «білого бізнесу». І це тренд, який буде зростати.
4. Слідкувати за змінами в законодавстві.
Бути в курсі оновлень податкового законодавства та адаптувати свою діяльність відповідно до нових реалій. У 2025 році набули чинності нові ставки військового збору для ФОП (10 % від мінімальної зарплатні, або 1 % від обороту). Це змінює спроможність невеликих бізнесів працювати у «білому» режимі.
Прозорість – це вже не тренд, а нова норма. І бізнесу варто адаптуватися до неї не з остраху, а з розумінням переваг: довіра, інвестиції, легкість масштабування. Але разом із відкритістю зростає і відповідальність держави – гарантувати чесні правила, а не перетворити контроль на тиск. Тому головне зараз – грати в довгу, будувати зрілі фінансові моделі й не боятися грати у відкриту.
Автор Євген Артюхов ЧИТАЙТЕ ІНШІ НОВИНИ
Інсайти Євгена Артюхова з питань ведення партнерського бізнесу, вирішення корпоративних спорів і безпеки бізнесу
