З нового року в Україні діє новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Відповідну постанову уряду від 30 грудня 2022 року №1487 опублікували 3 січня 2023 року.
Як уточнює Євген Артюхов, старший партнер ASA Group, кардинальне оновлення системи військового обліку почалося ще з початку агресії РФ проти України у 2014 році, коли перші хвилі часткової мобілізації оголили ключові проблеми у цій сфері. Першим результатом цієї роботи став Порядок організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов’язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921, який прийшов на заміну ще пострадянським правилам, затвердженим у 1994 році.
“Зараз ми маємо свіжий, деталізований і зрозумілий майже будь-якому пересічному громадянину документ, який є результатом еволюції системи військового обліку за вісім років війни“, — робить висновок Євген Артюхов.
Військкомат у “Дії”. Як і коли цифровізація дійде до військовозобов’язаних
“Про залучення “Дії” до військового обліку говорять більше року — одразу після презентації послуги з реєстрації місця проживання, оскільки саме тут першою проблемою стало питання військового обліку. І, швидше за все, досить багато часу пішло на те, щоб інтегрувати всіх учасників та все необхідні дані в єдину систему”, — каже Євген Артюхов.
Почувши про цифровізацію військового обліку, в інформпросторі з новою силою почав циркулювати раніше поширений міф про те, що через Дію військовозобов’язаним будуть розсилати повістки. Проте опитані Фокусом експерти запевнили, що поки що про подібні дії не йдеться. Та й у Мінцифрі у відповідь на численні запити ЗМІ також спростовують чутки про повістки через сервіс “Дія”.
Разом з тим, у поточній редакції порядку Євген Артюхов вбачає такі функції, які будуть незабаром доступні через “Дію”:
- електронний військовий квиток;
- автоматичне повідомлення Територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) про зміни до даних військовозобов’язаного (народження дитини, одруження, розлучення, зміна місця проживання тощо);
- можливість стати на військовий облік дистанційно, не відвідуючи ТЦК та СП.
На думку Артюхова, остання функція є дуже актуальною, оскільки проблема потрапити на прийом до ТЦК та СП почалася під час пандемії ковіду. А після початку повномасштабного вторгнення для вирішення будь-якого питання військовозобов’язаним часто доводиться відстоювати в чергах протягом робочого дня, і неодноразово.
Військовий облік за кордоном. Які нововведення стосуються тих, хто виїхав з України
Євген Артюхов зазначає, що ключові зміни порядку стосуються військовозобов’язаних, які виїхали за кордон, — вони будуть перебувати на військовому обліку в дипломатичних установах країни фактичного перебування.
Експерт уточнює, що обов’язок постановки на консульський облік у разі перебування за кордоном більше трьох місяців існував і раніше, але зараз непостановка на консульський облік розцінюватиметься як порушення правил військового обліку, за що військовозобов’язаного можуть притягнути до відповідальності. При цьому у посольств та консульств додатково з’являються такі обов’язки:
- інформування громадян України про початок чергового призову
- сприяння поверненню військовозобов’язаних в Україну під час мобілізації та у воєнний час
“Повноваження вручати повістки співробітники консульств і посольств не мають. Принаймні, новим порядком такого не передбачено, але однозначно виключати таку можливість теж не можна, — роз’яснює Євген Артюхов. — І найцікавіше, якщо певним військовозобов’язаним, що уникають постановки на облік, зацікавляться ТЦК і СП, з новими повноваженнями, дипломатичні установи зможуть “сприяти” скасування правових підстав для перебування в іноземній державі, тобто — анулюванню візи або статусу тимчасового захисту тощо — і тоді військовозобов’язаний буде змушений повернутися до України на зустріч із військовим комісаром“.
Без приписного нікуди. Як змінюються правила прийому на роботу чи навчання
Для роботодавців одним із ключових нововведень нового порядку також стає прийом на роботу або навчання лише після взяття військовозобов’язаного на військовий облік.
Тобто, як наголошує Євген Артюхов, тепер роботодавцям прямо заборонено приймати на роботу чоловіків, а з 1 січня 2027 року і військовозобов’язаних жінок, які не мають військово-облікового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.
“На мою думку, це досить спірна правова норма, оскільки не можуть постанови Кабміну звужувати та обмежувати обсяг прав і свобод громадян, визначений законами – зокрема трудових прав громадян та конституційного права на працю, – коментує Артюхов. – Тому не виключено, що найближчим часом цю норму порядку буде оскаржено в суді, але це залежить від того, чи знайдеться позивач-сміливець, оскільки його, з високою ймовірністю, можуть мобілізувати поза чергою — про всяк випадок”.
Роботодавцям юристи радять звернути увагу на інші важливі моменти. По-перше, відповідно до зміненої процедури оповіщення про виклик працівників до ТЦК та СП, роботодавець зобов’язаний видавати наказ (розпорядження) про повідомлення військовозобов’язаних, повідомляти таких осіб під особистий підпис щодо необхідності прибуття до відповідного ТЦК та СП, та надсилати копію вищезгаданого наказу у триденний термін у відповідний ТЦК та СП.
“Ознайомлення працівника з таким наказом допускається з використанням засобів електронних комунікацій з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. А в період воєнного стану повідомлення навіть можна відправити у месенджер, – роз’яснює Євген Артюхов. – І тоді працівник, навіть якщо він працює дистанційно за кордоном, вважається повідомленим про необхідність явки до ТЦК та СП належним чином, а у разі неявки автоматично стає правопорушником і може притягуватися до відповідальності”.
Другий важливий момент – зміна регулювання проведення перевірок ведення військового обліку. Євген Артюхов уточнює, що перевірка проводиться з припису, форма якого затверджена порядком не частіше ніж раз на рік, згідно із затвердженим планом. Про проведення перевірки підприємству повідомляють не пізніш як за десять днів до її початку. Недоліки та порушення порядку ведення військового обліку, виявлені під час перевірки, доведеться усунути у 30-денний термін.
“Раніше ТЦК та СП проводили перевірки лише тих підприємств, які вели військовий облік і з власної ініціативи взаємодіяли з ТЦК та СП. Однак тепер такі перевірки для бізнесу можуть стати неприємним сюрпризом“, — попереджає Артюхов.
Коментар для Фокус
Автор Євген Артюхов