Податкові зміни – 2025: чого чекати бізнесу?

Як державі й бізнесу знайти шлях до балансу

2024 рік став справжнім викликом для бізнесу та платників податків. За даними опитувань, майже 65% підприємців назвали податкову систему «головним гальмом розвитку» і скаржилися на незрозумілі нарахування та бюрократію. Бізнес-омбудсмену подали 1191 скаргу, з яких 61% стосувався податкових питань.

З 1 січня 2025 року Україна впроваджує низку податкових реформ, які переформатують взаємини між державою, бізнесом і громадянами. Планується, що вони стануть стратегічним кроком для зміцнення економіки в умовах війни, де кожна гривня бюджету працює на оборону, відновлення інфраструктури та соціальну стабільність.

Які ключові зміни відбулися 2025 року?

1. Податок на прибуток підприємств:

Фінансові установи: базова (основна) ставка податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) підвищена з 18% до 25%.
Резиденти «Дія.City»: пенсійні внески в межах недержавного пенсійного забезпечення та страхові платежі за договорами добровільного медичного страхування, здійснені резидентами «Дія Сіті» на користь своїх працівників та гіг-спеціалістів, звільняються від оподаткування «податком на виведений капітал».

2. Військовий збір:

Фізичні особи – декларування: задекларований загальний річний дохід за 2024 рік усе ще оподатковуватиметься військовим збором за ставкою 1,5%. Виняток: дохід від операцій із майном і дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого і дарунок майна – ці види доходу оподатковуються за ставкою 5% з 1 грудня 2024 року. Крім того, ставка у 1,5% зберігається для військовослужбовців і працівників правоохоронних органів відповідно до переліку, визначеного в законі.
Фізичні особи – звільнення від оподаткування: не оподатковуються ПДФО та військовим збором соціальні виплати, стипендії, пенсії, дохід від облігацій внутрішніх державних позик, у тому числі військових облігацій, а також інші доходи, з яких не сплачується ПДФО.
Фізичні особи – загальні правила: з 1 грудня 2024 року військовий збір на інші доходи громадян збільшено з 1,5% до 5%.
1, 2 і 4 група єдиного податку: Для фізичних осіб – підприємців 1, 2 та 4 груп введено військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати (у 2025 році – 800 грн).
3 група єдиного податку: юридичні особи та ФОПи – платники єдиного податку 3 групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від отриманого доходу (згідно зі статтею 292 ПКУ).

3. Відновлення ЄСВ (єдиний соціальний внесок):

З 1 січня 2025 року фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств знову зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за себе на загальних підставах – скасовано пільгу, яка давала змогу не сплачувати ЄСВ з 1 березня 2022 року.
Мінімальний розмір ЄСВ становить 1760 грн на місяць, а максимальний – збільшено до 35 200 грн (з максимальної бази оподаткування в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, тобто з 160 000 грн).
Для резидентів «Дія.City» база для сплати ЄСВ з винагороди працівників і гіг-спеціалістів зберігається на рівні мінімальної заробітної плати – 1760 грн на місяць.

4. Податок на додану вартість (ПДВ):

Оновлено оцінку вживаних авто для незареєстрованих платників ПДВ.
Продовжено пільги для кіноіндустрії – для виробництва національних фільмів, а також демонстрування, розповсюдження та показу іноземних фільмів, адаптованих в україномовні версії для осіб із порушеннями зору та осіб із порушеннями слуху.
Гіг-контракти нерезидентів звільнено від ПДВ.
Скасовано пільги на імпорт для літакобудування, наукові дослідження, обладнання, авіаперевезення, БПЛА, приціли тощо.

Шлях до балансу: чи зможуть бізнес і держава знайти спільну мову?

Оновлені податкові правила – не просто зміни у ставках та обов’язках, а частина ширшої економічної трансформації України. Вони спрямовані на три ключові цілі:

збільшення бюджетних надходжень для фінансування безпеки та відновлення;
підтримку обороноздатності через цільові збори та інвестиції;
стабілізацію економіки шляхом боротьби з тіньовим сектором і стимулювання легальних операцій.

Сьогодні наш головний виклик – знайти рівновагу між фіскальними потребами держави та інтересами бізнесу. Якщо баланс буде порушено, реформи можуть призвести до двох сценаріїв. Позитивного: легалізація економіки, зростання інвестицій, прорив на європейські ринки. Ризикованого: масове закриття малих підприємств, «втеча» капіталу, нові схеми ухилення.

Малий і середній бізнес, який є основою економіки, матиме як нові можливості, так і виклики:

підвищення лімітів доходів для спрощеної системи оподаткування;
цифрові інструменти для автоматизації звітності;
пільги для експортерів і бізнесу в деокупованих регіонах;
повернення довоєнних ставок для окремих видів діяльності;
суворіший контроль за трансакціями через інтеграцію з міжнародними платформами;
зростання витрат на легалізацію персоналу.

Майбутнє залежить від того, наскільки ефективно вдасться поєднати необхідність наповнення бюджету з підтримкою підприємництва.

В умовах глобальної конкуренції та внутрішніх викликів Україна має створювати передбачувані й вигідні умови для бізнесу, адже саме підприємництво стане рушійною силою економічного відновлення та інтеграції країни у світові ринки.

Стаття для Mind