Українські чиновники заявляють про боротьбу з тінню, а це означає, що будь-які доходи громадян — під пильною увагою держорганів. Але чи є у держави механізми відстежувати неофіційні платежі на карти, і в якому разі українцям варто побоюватися наслідків після отримання доходу на картку?
Детінізація турбує державні органи, які прагнуть так чи інакше взяти під свій контроль рівень отримуваного громадянами доходу. Наприклад, наприкінці 2022 року в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області повідомили, що “актуальним напрямком діяльності податкових органів залишається робота, спрямована на детінізацію доходів населення, підвищення рівня заробітної плати та збільшення, внаслідок цього, надходжень податку на доходи фізичних осіб і єдиного внеску“.
“Внаслідок проведення контрольно-перевірочних та інших організаційних заходів щодо виявлення найманих працівників, праця яких використовується без документального оформлення трудових відносин та належного оподаткування, виявлено та легалізовано 2 732 фізичних осіб, забезпечено надходження 8,16 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Крім того, виявлено та залучено до оподаткування 2 071 громадян, якими надавались різні послуги, без сплати податків, унаслідок надійшло 10,6 млн грн податкових платежів та єдиного внеску”, — повідомили в управлінні податкової Вінницької області. Тобто, податківці старанно відстежують тих, хто не сплачує прибутковий і єдиний соціальний внесок, а потім залучають таких громадян до обов’язкової сплати податкового боргу.
Детінізація та закони. Хто насправді контролює доходи громадян
“Будучи учасником міжнародних кредитних програм, Україна веде інтеграцію сучасних стандартів забезпечення державного контролю у сфері фінансів. Детінізація української економіки є пріоритетним завданням для влади як запорука подальшої продуктивної співпраці з міжнародними фінансовими інститутами”, — каже Євген Артюхов, старший партнер юркомпанії “A.S.A. Group”. За словами юриста, держава має право застосовувати процедури фінансового моніторингу до фінансових операцій українців, про що йдеться у законі “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” № 361 від 06.12.2019 року. Для забезпечення фінансового моніторингу створено профільний орган — Державна служба фінансового моніторингу. Проте первинний фінмон ведуть первинні суб’єкти — банки.
Євген Артюхов повідомив — завданням фінмону є виявлення факторів ризиковості операцій з активами відповідно до Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого постановою правління НБУ №8 від 02.01.2019 року, та блокування такої операції до завершення перевірки її легальності.
“Якщо учасник операції не підтвердить суб’єкту первинного моніторингу легальність походження прав за активами — у справу вступає держава в особі фіскальних і правоохоронних органів“, — каже юрист.
Банки вивчають операції клієнтів, аналізуючи їх періодичність, частоту, швидкість зняття готівки після надходження грошей і суму. Чим вища сума, тим більше шансів, що банк перевірить операцію.
Тобто, будь-які надходження на рахунки, зокрема, і банківські картки фізосіб, банки вивчають, і якщо якесь поповнення картки вважатимуть підозрілим, можуть блокувати операцію, доки одержувач коштів не пред’явить документи, які пояснять банку, що це за надходження та чому саме в такій сумі.
Хоча на дрібні поповнення у сумі 2-30 тис. грн більшість банків не звертають уваги, адже в законі та в нормативних документах НБУ є порогова сума, коли банки починають уважно вивчати надходження на рахунок. І йдеться про суму 55 тис. грн і 400 тис. грн, а також понад 400 тисяч.
Стоп операція. Коли банк може заблокувати надходження грошей на рахунок фізособи в Україні
“Банки, у яких українці відкривають карткові рахунки, на програмному рівні ведуть аналіз фінансових операцій своїх клієнтів із метою виявлення сукупності факторів, які можуть вказувати, зокрема, на нелегальність походження коштів, отриманих клієнтом або накопичення грошових сум, що не відповідають офіційним доходам такого клієнта”, — пояснює Євген Артюхов. За таких умов алгоритм банківського фінмону аналізує транзакції в сукупності факторів, і лише наявність маркерів ризиковості може призвести до блокування операції банком.
Євген Артюхов перерахував такі ключові маркери:
- щільна регулярність грошових переказів між фізособами за операційний день або календарний місяць;
- повторюваність переказів грошових сум у “до пороговому” розмірі, що може бути ознакою дроблення платежу, щоб уникнути фінмоніторингу;
- надто короткий проміжок часу між зарахуванням коштів на рахунок та їх зняттям чи списанням на користь третіх осіб.
Найчастіше фінмоніторинг банків цікавлять операції на суму понад 400 тис. грн та великі платежі за кордон, отже зарплата на картку в розмірі 10 чи 20 тис. грн навряд чи цікавитиме фінансовий моніторинг банку.
Як пояснив Євген Артюхов, через особливості збереження банківської таємниці фіскальні органи (ДПС України) можуть отримати розширені відомості про наявність і рух коштів на рахунках платника податків у банках лише за рішенням суду, що прямо передбачено положеннями п.73.4 Податкового кодексу України.
Якщо ж жодних розслідувань щодо громадянина не ведеться, і його операції за рахунком не викликають питань у фінансового моніторингу банку, то податкова не отримає жодної інформації щодо руху коштів за його картковим рахунком. Це означає, що зарахування зарплат на карти громадян, які зазвичай складають в Україні, переважно, суму в межах 30 тис. грн, у 2023 році залишатиметься досить безпечним способом взаємовідносин між роботодавцем і найманим працівником.
Однак, так буде не завжди — держава постійно посилює методи контролю. Наприклад, як повідомив Євген Артюхов, у 2022 році Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, і незабаром очікується остаточне ухвалення закону (законопроєкт №8131 ухвалено за основу в листопаді), який імплементує цю угоду та СRS-стандарт (Common Reporting Standard) в Україні.
“Фінансові установи перевірятимуть рахунки приватних осіб і компаній (фінансові рахунки), на яких зберігаються кошти та обліковуються цінні папери, наприклад, облігації“, — зазначив Євген Артюхов.
Стаття для Фокус
Автор Євген Артюхов