Президентський законопроєкт про НАБУ/САП (законопроєкт № 13533) в цілому відповідає ідеї та завданню антикорупційних органів, демонструє, що Україна не відмовляється від боротьби з корупцією, але залишає невизначеними деякі норми
Ці пропозиції спеціально для агентства “Інтерфакс-Україна” прокоментував співзасновник та партнер юридичної фірми ASA Group Євген Артюхов. Євген зазначив, що президентський законопроєкт демонструє, що Україна не відмовляється від боротьби з корупцією, а намагається збалансувати її.
“Юридично йдеться про відновлення незалежності двох ключових інституцій антикорупційної системи – НАБУ та САП. У ширшому сенсі – про спробу відновити баланс між політичною доцільністю та міжнародними зобов’язаннями України”, – сказав він.
Артюхов зазначив, що законопроєкт №13533 передбачає “фільтр від російського впливу — регулярні перевірки на поліграфі для працівників з допуском до держтаємниці”, які проводить не СБУ, а внутрішній контроль НАБУ. Крім того, підрозділи внутрішнього контролю НАБУ, САП, БЕБ, ОГПУ, ДБР, Нацполіції також повинні проводити поліграфологічні дослідження всіх співробітників з допуском до держтаємниці не рідше одного разу на два роки.
“Поліграф не є бездоганним інструментом: його результати не визнаються доказами у суді, а сам процес чутливий до зовнішніх чинників. Але як елемент внутрішнього контролю – це краще, ніж його відсутність”, – сказав він.
Артюхов також звернув увагу, що законопроєкт передбачає активізацію пошуку активів і підозрюваних, зокрема, Генпрокуратура та Мін’юст мають посилити роботу з повернення осіб, які переховуються за кордоном, а також – з розшуку та повернення активів, здобутих злочинним шляхом.
Автор Євген Артюхов