Чи може податкова оштрафувати бізнес після звичайного візиту до закладу?
Саме так працює фактична перевірка: ДПС завітала до магазину нашого клієнта та заявила про порушення під час продажу алкогольних напоїв.
Результат — податкове повідомлення-рішення та штраф на понад 750 000 грн!
Команда ASA Group виявила купу суттєвих порушень ДПС під час проведення перевірки та оформлення її результатів.
Які помилки допустила ДПС та а як нам вдалося повністю скасувати штраф у суді — розбираємо в цьому кейсі.
Звинувачення ДПС
Порушення №1. Неналежне оформлення фіскальних чеків
Версія ДПС:
- компанія продавала алкогольні напої, але у фіскальних чеках не зазначала цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку — серію та номер марки;
- видані покупцям чеки не відповідають встановленій формі та фактично не можуть вважатися належними розрахунковими документами.
Штраф: 750 000 грн.
Порушення №2. Відсутність коду товару за УКТ ЗЕД
Версія ДПС:
- компанія проводила через РРО операції з продажу підакцизних товарів без програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Штраф: 5 100 грн.
Позиція бізнесу
Команда ASA Group побудувала захист компанії на 6 аргументах.
Аргумент №1. ДПС не мала підстав для перевірки
У наказі про проведення фактичної перевірки податкова послалася на підпункти 80.2.2 і 80.2.7 ПК України.
Однак для застосування цих норм ДПС повинна була мати конкретну інформацію:
- про можливі порушення правил розрахункових операцій, обігу підакцизних товарів або інших вимог, які контролює податкова;
- або про використання неоформленої праці та виплату зарплат без сплати податків.
Під час судового розгляду податкові органи не надали жодного доказу, який би підтверджував отримання такої інформації до призначення перевірки.
ДПС лише формально зазначила у наказі відповідні норми Податкового кодексу, але не змогла довести наявність у неї інформації до проведення перевірки стосовно можливих порушень з боку Клієнта норм діючого законодавства, яка стала підставою для перевірки конкретного платника податків.
Аргумент №2. Податкова не перевірила акцизні марки якого зразка перебували у продажу
Акцизні марки старого зразка не містили штрихового та QR-коду. Тому, алкоголь маркований такими марками міг законно перебувати в обігу до повної реалізації в межах строку придатності.
Отже, відсутність у чеку цифрового значення штрихового коду не завжди свідчила про порушення: якщо товар мав акцизну марку старого зразка, внести такий реквізит у чек було технічно неможливо.
Проте ДПС:
- не встановила, які саме марки були нанесені на проданий алкоголь — старого чи нового зразка;
- не дослідила первинні документи на придбання товару;
- не дослідили чи стосувалися виявлені операції акцизних марок нового зразка.
Тому, висновок про порушення був передчасним.
Аргумент №3. Даних електронної системи РРО недостатньо для штрафу
Під час перевірки податкова спиралася виключно на відомості із системи обліку даних РРО. Але, такі дані мають характер податкової інформації та можуть стати підставою для подальшої перевірки, але не замінюють безпосередні докази конкретної розрахункової операції – в нашому випадку фіскальні чеки.
Для підтвердження порушення ДПС мала дослідити саме фіскальні чеки, але:
- частини чеків, на яких ґрунтувався розрахунок штрафу, у податкової взагалі не було;
- окремі документи не надали навіть після того, як суд прямо витребував матеріали перевірки.
Аргумент №4. ДПС завищила базу для нарахування штрафу
Податкова нараховувала санкції, виходячи із загальної суми чеків.
Але, в таких чеках разом з підакцизними товарами продавалися й інші товари. ДПС включила до бази штрафу всю вартість покупки, хоча потенційне порушення стосувалося лише підакцизних товарів.
Наприклад, якщо в одному чеку алкоголь коштував близько 500 грн, а загальна сума покупки становила понад 780 грн, податкова застосовувала санкцію до всієї суми чека.
Суд визнав такий розрахунок необґрунтованим.
Аргумент №5. Два окремі штрафи об’єднали в одному ППР
ДПС застосувала санкції за двома різними порушеннями та на підставі різних пунктів статті 17 Закону про РРО:
- за неналежний розрахунковий документ;
- за відсутність коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Однак, замість окремих податкових повідомлень-рішень за кожною фінансовою санкцією податкова оформила одне ППР.
Суди визнали, що це не відповідало встановленому порядку оформлення податкових повідомлень-рішень.
Аргумент №6. Розрахунок санкцій підписали не ті особи
Саме податкове повідомлення-рішення підписала та засвідчила печаткою одна посадова особа. Водночас розрахунок фінансових санкцій, який є невіддільною частиною ППР, підписали інші особи.
Суд визнав це ще одним недоліком оформлення рішення податкової.
Висновки судів
Суди першої та апеляційної інстанції підтримали позицію команди ASA Group і скасували накладені на клієнта штрафи на основі двох ключових висновків:
1. Перевірку призначили незаконно
ДПС не довела, що до видання наказу мала конкретну інформацію, яка давала право проводити фактичну перевірку.
Через це сама перевірка не створювала належних правових наслідків, а прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення підлягало скасуванню.
2. ДПС не обгрунтувала законність застосованих штрафних санкцій
Суд не обмежився лише процедурним порушенням, а додатково перевірив зміст претензій податкової.
Він встановив, що ДПС:
- не з’ясувала тип акцизних марок;
- не мала всіх фіскальних чеків;
- неправильно визначила базу штрафу;
- не довела точний розмір санкцій;
- допустила недоліки під час оформлення ППР.
Тобто, штраф скасували не через одну формальну помилку, а через цілу сукупність недоліків.
