У податковій практиці існує небезпечний тренд: інспектору вже не потрібно виходити в офіс до бізнесу, щоб знайти привід виписати мільйонний штраф. Достатньо порівняти окремі цифри в електронній базі — і система автоматично «знаходить» порушення. Проте розбіжність у звітах не завжди означає реальну провину платника.
Жертвою такої ситуації став клієнт ASA Group — велика дорожньо-будівельна компанія, основним замовником якої є держава. Через затягнуті оплати від держави за виконані роботи та дефіцит ліміту з ПДВ виникла технічна затримка платежів. Однак ДПС не врахувала це та провела камеральну перевірку, виявивши затримки сплати податку за шістьма деклараціями у період 2022–2024 років.
Логіка ДПС була суто математичною: інспектор звірив граничний строк сплати з фактичною датою надходження коштів. Оскільки цифри не збіглися, податкова автоматично нарахувала штрафи за ст. 124.1 ПКУ (5% та 10% залежно від терміну затримки). Загальна сума санкцій склала понад 5,5 млн грн при сумі заборгованості понад 60 млн грн.
Особливість кейсу полягала в тому, що податкова базувала свої висновки виключно на даних ІКС «Податковий блок», ігноруючи реальні причини затримок (специфіку фінансування дорожнього будівництва та воєнний стан).
Основа переможної стратегії ASA Group
Команда ASA Group розробила комплексну стратегію захисту, завдяки якій довела системні помилки та порушення податкової:
- Податкова притягнула компанію до відповідальності автоматично. Платник податків апріорі вважається добросовісним, а обов’язок доведення правомірності штрафу лежить на державі. У цій справі ДПС обмежилася лише суб’єктивними припущеннями, не довівши порушення з боку бізнесу.
- ДПС не довела пряму вину клієнта. Із 2021 року закон вимагає від інспектора довести вину платника — наявність реальної можливості сплатити вчасно та умисне нехтування нею. ДПС фактично переклала обов’язок доказування на бізнес і не надала жодних доказів того, що кошти на рахунках були в наявності, а платник просто не сплачував їх.
- ДПС використала неналежні джерела інформації (ІКС «Податковий блок») як доказ. Дані з монітора інспектора не є первинними документами. Вони об’єктивно не можуть підтвердити або спростувати наявність вини, тому використання лише ІКС «Податковий блок» без аналізу банківських виписок платника робить висновки ДПС необґрунтованими.
- ДПС не надіслала платнику попередній запит про надання пояснень. Цим податкова допустила фундаментальну помилку в реалізації контролюючої функції, позбавивши компанію права пояснити причини затримки (наприклад, затримки з боку казначейства, що є критичним для цього сектору).
- Питання «розумності, добросовісності та належної обачності» не можуть бути предметом камеральної перевірки, на яку покладено завдання лише звірки цифр. Глибоке дослідження обставин та причин затримки можливе лише під час документальної перевірки. Дані електронних систем «об’єктивно не можуть підтвердити чи спростувати ці обставини.
- Акт перевірки виявився фактично пустим — він не містив аналізу матеріалів, передбачених законом, а лише сухі цифри з бази даних, що перетворює його на чернетку, а не на підставу для штрафу.
- Податкова маніпулювала універсальним характером ст. 124 ПК (санкції за прострочення) та намагалася переконати суд, що ця норма застосовується автоматично до будь-якого запізнення, незалежно від обставин. Однак ДПС проігнорувала більш імперативну норму щодо доведення вини та намагалася застосувати стару логіку до нових правил законодавства.
Результат справи та переваги для клієнта
Суд погодився з аргументами адвокатів, що не можна карати бізнес за сам факт затримки без аналізу причин та доведення вини.
Завдяки професійній роботі керуючого партнера ASA Group Ігоря Млечка та адвокатки ASA Group Наталі Письменної вдалося скасувати штраф на 5,5 млн грн і зберегти загалом понад 60 млн грн ліквідності з урахуванням загальної заборгованості, які компанія спрямувала на виконання державних контрактів із будівництва доріг та виплату зарплат сотням працівників.
